МЕТАЛЛУРГИЯ XXI СТОЛЕТИЯ

СТАБІЛІЗАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ КОНВЕРТЕРНОЇ ПЛАВКИ

Горбачова М.В. (ФС-81), Національний технічний університет України "КПІ"
Керівник – д.т.н., професор кафедри ФХОТМ Богушевський В.С.

Организация и информационное освещение: ФМФ ДонНТУ, УкАС, ST

При побудові системи управління конвертерним процесом слід вияснити можливості конвертера відносно компенсації деяких збурень, що мають місце на практиці. Досвід експлуатації статичних моделей управління плавкою показав, що відхилення початкових умов по параметрам чавуна не призводить до відповідного відхилення параметрів готового металу, визначеного із балансних співвідношень.

Так збільшення вмісту вуглецю в чавуні призводить до перерозподілення кисню дуття таким чином, що стимулює реакцію окиснення вуглецю до СО

що зв’язана з накопичуванням оксидів заліза при зменшені енергії струменя на рівні поверхні ванни, знижуючи ступінь допалювання СО в СО2.

Тенденція до самостабілізації теплового балансу плавки спостерігається по ходу кампанії футерівки конвертера. Внаслідок зносу стінок реторти проходить зміна тепловтрат конвертера і глибини спокійного металу. Остання впливає на гідродинаміку ванни, що призводить до зміни окисненості шлаку Характер зміни частки оксидів заліза в шлаку співпадає з екстремальною кривою тепловтрат, забезпечуючи суттєву їх компенсацію.

Модель киснево-конвертерної плавки, що створена з урахуванням факторів самостабілізації масо- і теплообмінних процесів, дозволяє підвищити точність керування вихідними параметрами продувки.

В подальшому планується проведення досліджень впливу на само- стабілізацію процесу інших початкових умов плавки.


СТАТЬИ

ПОПУЛЯРНОЕ

КОНФЕРЕНЦИИ

КНИГИ